I. Singminji sigi p'yŏn -- II. Chŏnhwan'gi ŭi iron oe.

Open peer commentary on the article “Exploration of the Functional Properties of Interaction: Computer Models and Pointers for Theory” by Etienne B. Roesch, Matthew Spencer, Slawomir J. Nasuto, Thomas Tanay & J. Mark Bishop. Upshot: We support Roesch and his co-authors’ theoretical stance on constructivist artificial agents, and wish to enrich their “exploration of the functional properties of interaction” with complementary results. By revisiting their experiments with an agent that we developed previously, we explore two issues that they deliberately left (...) aside: autonomous intentionality and dynamic reutilization of knowledge by the agent. Our results reveal an alternative pathway to constructivism that addresses the central question of intentionality in a single agent from the very beginning of its design, suggesting that the property of distributed processing proposed by Roesch et al. is not essential to constructivism. (shrink)

Мета. У сучасному глобальному суспільстві під питанням виявилися традиційні цінності, у тому числі патріотизм і героїзм. Однак нові виклики гібридної війни потребують нових виявів героїзму, а отже, і його нового філософського осмислення. Основною метою цієї статті є філософсько-антропологічне осмислення героїзму як граничного вияву сили духу, що поєднує інституційні засади суспільного блага та індивідуальну волю до його досягнення. Теоретичний базис. Феномен героїзму досліджено в класичних працях Гомера, Плутарха, Томаса Карлайла. Важливі сучасні філософсько-антропологічні інтерпретації цього феномену надають Фрідріх Ніцше, Гельмут Плеснер та (...) Альбер Камю, згідно з якими героєм може стати кожна людина за умови виявлення нею сили духу та незламного прагнення до боротьби і перемоги. Феномен героїзму тому набуває масовості і, хоча ніколи не може бути тотальним у суспільстві, однак може стати предметом виховання і самовиховання. Наукова новизна. Сила духу воїна відображена в його повсякденній стійкості (resilience), яка не має гендерної визначеності. Її яскраві втілення в сучасному суспільстві можна простежити на прикладі героїзму, самовідданості й наполегливості воїна в умовах гібридної війни. Ці нові втілення не лише підтверджують сталі філософсько-антропологічні уявлення про героїзм, але й надають йому нових рис. Висновки. Сучасне переосмислення героїзму на прикладі граничного вияву сили духу в умовах гібридної війни дало можливість уточнити його філософсько-антропологічну концепцію. Зразкова непохитність і послідовність у виявленні демократичних цінностей у вкрай несприятливих для цього обставинах робить сучасними героями не лише професійних військових, але й усіх громадян, які демонструють свої найкращі соціальні чесноти в захисті соціальних інститутів демократії. Сучасна гібридна війна створює фронтир героїчного протистояння тоталітаризму в глобальному масштабі. Сучасний герой постає як взірцевий громадянин своєї національної держави і водночас демонструє чесноти справжнього представника світового громадянського суспільства. (shrink)

This instalment of suggestions is put forward with all the diffidence one is bound to feel after an examination of the great body of the manuscripts. No great writer's text has hung upon a more slender thread of evidence. Larger matters than verbal emendation are touched upon in the discussion of poem LXVIII. My theory of how our texts became dislocated , and some new light I hope to throw upon the form and meaning of the Peleus and Thetis, must (...) be withheld until a later occasion. (shrink)

A. I begin with some emendations founded on familiar evidence. ii. 9. aspice quos summittat humus formosa colores.In each of the following verses of the stanza from u. 9 to u. 14 natural and spontaneous beauty is the subject. Verse 9 has seemed unsatisfactory because it lacks the very point which it should introduce. All the emendations have attacked formosa because it is repeated in u. 11: morosa, Housman, dumosa, nemorosa, muscosa, and other even less probable adjectives have been suggested.

In 820 the corrections of Buecheler and Scaliger are accepted. In 822 the MSS. have quom penes me potestas; quom for quos from v. 823, lacuna supplied by Klotz, met , by Leo, mei . I conceive an intermediate stage: quom penes mei potestas, which would account for the lacuna by haplography, as well as for the change of mei to me.

Miss Gertrude Hirst's article on Aeneid VII.in the April number, 1916, of the C.Q. depends for its cogency upon dates in Propertius. Not wishing that her careful work should be vitiated by premisses which may shortly be proved false, I venture to set out the bare results of my own researches in this field of dates, results which have stood the test of several years of further examination.

Open peer commentary on the article “Circularity and the Micro-Macro-Difference” by Manfred Füllsack. Upshot: We join Füllsack in his effort to untangle the concepts of circular causation, macro states, and observation by reanalyzing one of our own simulations in the light of these concepts. This simulation presents an example agent that keeps track of its own macro states. We examine how human observers can consider such an agent as an observing agent on its own.

Open peer commentary on the article “Subsystem Formation Driven by Double Contingency” by Bernd Porr & Paolo Di Prodi. Upshot: Agents that learn from perturbations of closed control loops are considered constructivist by virtue of the fact that their input (the perturbation) does not convey ontological information about the environment. That is, they learn by actively experiencing their environment through interaction, as opposed to learning by registering directly input data characterizing the environment. Generalizing this idea, the notion of learning by (...) experiencing provides a broader conceptual framework than cybernetic control theory for studying the double contingency problem, and may yield more progress in constructivist agent design. (shrink)

탈냉전 탈이념의 시대상을 피력하고, 21세기 세계사 주도권 참여를 위한한국인의 역사적 소명, 문명론적 근거를 제시한 저술.

Too late for my edition of Propertius, but in time, I hope, to anticipate one criticism of the many that will be aimed at its details, I have detected a serious flaw in my text of his elegy upon Vertumnus . It is not so serious as some of the flaws caused in it by the corruption of our archetype; but instead of helping I have hindered truth in respect of two of the couplets. Now I should like to put (...) forward a correction, which seems to set us in a fair way to recover the authors's pattern, as well as his words, in the second half of the elegy. (shrink)